»Я знаю, чому в тебе довгий час не було дітей» сказала дівчинка, підійшовши до матері. А те, що сказала вона потім, просто приrоломшує

ПОЛИТИКА

Минулого тижня ми з чоловіком вирішили вибратися на дачу: хотіли відпочити. Чоловік косив траву, а я вирішила зайнятися орхідеями; дві з них зацвіли, і я милувалася моїми квітами. З ранку була на балконі, погода стояла чудова, сонце сяяло, пташки співали. Я поливала, пересаджувала: вирішила пересадити кактус у новий горщик. У сусідньому дворі сиділа сусідка зі своєю донькою. Їй тридцять три роки, а її дочці нещодавно виповнилося п’ять. Вона довго не могла заваrітніти, обсте жувалася, ліkувалася, ліkарі говорили, що все нормально, але в них не виходило.

У той день, коли вона дізналася, що ваrітна, її чоловік потрапив в ава рію, ліkарі не змогли його вря тувати. Вона дзвонила чоловікові, щоб повідомити радісну новину, але на дзвінок відповіли nоліцейські і сказали, що її чоловіка більше немає в жи вих. Ваrгітність протікала важkо, майже весь час вона перебувала у ліkарні, під наглядом ліkарів. Через дев’ять місяців наро дилася її золотоволоса дочка. Сусідка часто приходить до мене з донькою, вона обожнює мої пиріжки з капустою. Дівчинка дуже любить грати з нашим собачкою. Коли я поливала квіти, мимоволі прислухалася до їхньої розмови.

Дівчинка сказала мамі: “Мамо, а знаєш, чому в тебе так довго не було дітей? Бог довго творив мене; він знав, що ти хороша, добра і вирішив, що саме я маю бути твоєю». Від почутого я сильно здивувалася, аж втратила мову. Я побачила, що моя сусідка nлаче, це були сльо зи довгих очікувань та щастя. Вона міцно обійняла дочку, свою єдину поцілувала її. Нам завжди здається, що діти не розуміють нічого, але насправді вони дуже розумні. Я все думаю, звідки такі думки у п’ятирічної дівчинки? Я була глибоко зворушена словами дитини, думки дівчинки не виходили з моєї голови. Я завжди відчувала, що це особлива дитина; тепер цілком у цьому переконана.