Після розлу чення доньки мій онук залишився жити із батьком. Коли я одного разу вирішила зазирнути до них на правах бабусі, то відмовлялася вірити своїм очам

ПОЛИТИКА

Ми з чоловіком самі не зрозуміли, як так вийшло, що наша єдина дочка Вікторія виросла такою легковажною людиною. Ми ніби робили все правильно, вкладалися в її виховання і майбутнє як могли і чим могли. Загалом, складно нам доводилося з Вікою. Вона пропадала ночами, знала всі клуби нашого міста як свої п’ять пальців, дружила з незрозуміло якими компаніями, і здебільшого з чоловіками. Коли у Віки з’явився Коля, ми неймовірно зраділи, адже думали, що він візьме Віку у свої міцні чоловічі руки. Поми лялися. Спочатку все було чудово. Через рік після їхнього весілля наро дився наш онук, Михайло, в якому ми з чоловіком не чаєм душі.

Коля балував Віку подарунками, квітами та компліментами, а вона, як не дивно, з радістю проводила час разом із сином, удома. Коли Мишку виповнилося 3, Коля запропонував дружині вийти на роботу, адже в чому був сенс сидіти вдома, якщо син уже ходив у садок. Віка прийняла цю пропозицію як виклик. Вона стала знову пропадати цілими днями, в їхньому будинку завжди було нічого їсти, іноді Віка поверталася додому після опівночі. Де вона була і з ким — Коля не знав, тому він скоро подав на розлу чення, але за умови, що Мишко залишиться з ним. Віка була не проти, вона навіть відмовилася від сина і, звичайно, повернулася до улюбленого розгульного способу життя. Коли я дізналася, що колиաній чоловік дочки збирається одружитися, вирішила зазирнути до них із онуком на правах бабусі Мишки.

Зайшовши до них додому, я побачила свого онука заляканого, який сидів у кутку з круглими очима, ніби він чогось боявся. Коли я запитала про Мишу колишнього зятя, він відповів дуже грубо, мовляв, Мишко його не слухається, і взагалі він став якимсь некерованим, як його мати. Я зрозуміла, що зять втомився від ролі доброго тата, підійшла до його нареченої і схитрила: — Ти, бачу, дівчина молода, вродлива. У вас з Колею будуть гарні дітки, а з Мишком тобі доведеться нелегко. Навіщо тобі такий вантаж? Поговори із чоловіком, я заберу онука до себе. Нині Мишко живе з нами. Він знову пожвавішав, став таким же галасливим і життєрадісним. Про доньку ми з чоловіком знаємо лише те, що вона живе у столиці, інші подробиці нам невідомі.