”Усю ніч провела в роздумах, і нарешті вирішила піти на відчайдушний крок – перервати ваrітність … Думаю, що виглядатиму недоречно і викличу сміх оточуючих. Навіть не хочу представляти здивовані очі у черзі на консультацію, серед колег та знайомих. Скажуть, що вже стара, чим думала, збожеволіла. Не хочу бути причиною посміховиськів!” Стати матір’ю було заповітною мрією Аліни. У 20 років вийшла заміж за кохану людину. Шлюб був успішним. Та й чоловік хотів багато діток. Але проходили, місяці, роки, а Аліна не заваrітніла.
Почали ходити ліkарями, всяким kлінікам, і міряли температуру, і вираховували за графіком, і навіть на відпочинок їздили, і по всіх ворожках і цілителям. Останнім шансом було еко. Але й те не дало результату. ”Ми стільки грошей відгрохали на все це, хоч пізно вже про це говорити. Якщо підрахувати, то можна було купити пристойну квартиру в центрі столиці. Після 40 ми вже не намагалися, ми вже змирилася з цією думкою. Подумали, що займемося іншим. Подорожуємо, продовжимо будувати кар’єру. Адже на цьому не звалився весь світ. Потрібно жити далі.
Зовсім не чекаючи і вже змирившись із цією думкою – ми отримуємо позитивний тест! Ліkар, з яким уже встигли потоваришувати за пройдені разом роки – була дуже рада. І налаштовувала мене на те, що й у 45 стають мамою, що ризиків не спостерігається. Залишається повідомити про це чоловіка. На що я сказала, що краще йому й не знати. Адже ми давно змирилися, що більше не зможемо стати батьками, та й йому вже 50. Куди нам під старості років у підгузки грати? А як ви вважаєте, вік та упередження про закиди з боку оточуючих – серйозна причина йти на такий крок?
