Ми з Владом одружені вже три роки, але ми не зіграли весілля. Розписалися і все. Всі ці три роки свекруха втручалася в наше життя, заважаючи нам провести разом час. А потім не ста ло свекра, але свекруха незабаром вийшла за іншого. Після цього я сподівалася, що вона більше не втручатиметься в наше життя, адже буде зайнята своїм… я помилялася. Хоч у неї є чоловік, вона постійно просить допомоги у сина, тобто у Влада, мого чоловіка. Дала, якось, гроші на машину, ось тепер і дзвонить будь-якої години і просить про щось неважливе, але термінове.
Полочку встановити, труби очистити та інші дрібні побутові nроблеми, з якими й її чоловік може впоратися, лежать на плечах мого чоловіка. Вона часто приносить солодощі та іграшки нашому синові, хоча ніхто про це їй не просить, а потім дорікає мені в тому, що я не дбаю про Стьопу, нашого сина, і неправильно його виховую. Ми і без цього часто сва римося з Владом, а її поведінка лише підливає олію у вогонь. А іноді так вона взагалі каже, що я хво ра на голову і загрожує забрати у мене дитину, і Влада бонусом.
А якось, вона відразу грає на почуттях сина, мовляв, вона вже зовсім стара, бі дна і нікому не потрібна, а ми лише підкреслюємо це своїм ставленням до неї. Нещодавно Влад мене вда рив… на тілі лишився синець. Я вирішила подати заяву в nоліцію, щоб той хоча б штраф виплатив і зрозумів, що припустився помилки. Може, так і було б, якби не його мати, яка знову втрутилася в мої справи. Ми з чоловіком помирилися, але навіть не знаю, чи це надовго. Мені здається, вона поставила собі за мету роз вести нас за всяку ціну. Адже я їй нічого поrаного не зробила. Цікаво, чому вона мене так не злюбила?
