Дітей завжди потрібно забезпечувати освітою, так як без неї вони в цьому житті ніхто. Я мати двох дітей. З дитинства ми з чоловіком робили все, щоб наші діти були освіченими, ерудованими, інтелектуально розвиненими і для цього ми водили їх на різні гуртки і додаткові заняття. Моя свекруха підтримувала мене в цьому виборі і завжди допомагала. Возила їх на заняття і забирала, а також часто з ними вдома займалася, коли ми з чоловіком були на роботі. За це їй особливе спасибі. Я завжди пояснювала дітям, щоб в житті чогось домогтися треба добре вчитися, і вони мене розуміли і слухалися.
Це було моє спасіння. Моя мама була протилежної думки і звинувачувала мене в тому, що я дітей позбавляю дитинства і дуже завантажую уроками. Я їй пояснювала, але все було даремно, і вона залишилася при своїй думці. Думала, що освіта — це другорядна справа, і потім пошкодувала про це. – Ти дітей мучиш. Шкода їх, нехай з хлопцями на вулиці пограють. Вони завжди за книжкою чи будуть сидіти? Ти неправильно виховуєш дітей. – говорила мені моя мама. Зараз мої діти навчаються в університеті на бюджетній основі.
Вони виправдали мої очікування. Син мій зараз навіть поєднує навчання з роботою, і хороші гроші заробляє, а дочка на практику ходить і тому не встигає працювати. – Діти твоєї сестри на платному навчанні. Може чимось допоможеш їй, а то поводишся дуже еrоїстично-заявила мама. Я їй пояснила, що треба було раніше про це думати, а не зви нувачувати мене в еrоїзмі. Коли я витрачала гроші на дітей, то сестра гроші пускала на речі. Я відмовила мамі і нітрохи не пошкодувала: нічого було гроші даремно витрачати. Адже мені все це дісталося не дарма.
