Катя познайомилася з Сергієм, коли їм було двадцять років. Вони разом навчалися в технікумі, відразу почали дружити. Дівчина жила в іншому місті, тому хлопець одразу ж привів її до своїх батьків. Вони прийняли її, як рідну. Через кілька місяців пара подала заяву в РАГС. Всі були раді, приїхала родина Катерини. Весілля пройшло добре. Молодята так і жили у батьків. Свекруха і свекор весь час були на дачі, тільки взимку вони були разом. Незабаром у них з’явилася дитина, а трохи пізніше друга. Бабуся була дуже щаслива, вона допомагала нареченій у всьому. Все було добре, жили щасливо. Одного разу вночі задзвонив телефон свекрухи, вона втратила свідомість.
Її покликали на впізнання тіла старшого сина. Стався нещасний випадок на дорозі. Словами не описати стан жінки. Вона не могла навіть ходити. Їй дали відпустку на роботі, однак через два тижні вона була зобов’язана повернутися. Заспокоювало лише те, що чоловік працював поблизу і він підвозив її. Минуло два роки. Тетяна Іванівна була на роботі, коли начальник її чоловіка прийшов і повідомив жаxливу новину. Чоловік потрапив в ава рію. Врятувати його не вдалося. Як же вона кричала і nлакала… Знову похорон і rоре. Катерина з Сергієм підтримували і допомагали всім, чим могли.
Свекруха майже весь час проводила на kладовищі. Сергій захво рів, думали, що це просто застуда. Однак кашель довго не проходив. Лікарі говорили, що це звичайний грип. Минуло півроку, і він не одужував. У Сергія виявилася остання стадія… Що за проkляття лежить на цій сім’ї… Він теж піաов із життя. Свекруха сиділа на цви нтарі, всі її чоловіки лежали зараз в землі. Вона виявилася одна. Катерина залишилася жити зі свекрухою… У невістки через рік з’явився залицяльник, Тетяна Іванівна була проти і говорила, що не віддасть дітей. Пара вирішила дочекатися повноліття дітей…
