Моїй сусідці вже 65 років, вона вийшла на пенсію. Вона рада, що у неї з’явилася можливість поїхати на дачу, прибиратися там, читати, ходити в ліс за ягодами і грибами. У моєї сусідки є дочка, якій нещодавно виповнилося 35 років. Вона заміжня, у неї троє дітей. Її чоловік працює бухгалтером. Їй дуже хотілося вийти на роботу, але вона дбала про дітей. Записала дітей на заняття з французької, на різні гуртки. Одним словом, у неї немає вільного часу. Весь день вона крутиться як білка в колесі. Чоловік багато працює, адже вони оформили іпотеку на покупку квартири. Тепер чоловік горить на роботі, щоб скоріше її виплатити.
У них невеликий дохід, і подружжя економить на всьому. У них немає заощаджень. Майже кожен місяць у них виникає якась nроблема, пов’язана з грошима. То пралка зламалася, то дітям потрібне взуття, то замок поламався, або хтось захво рів. Мати стала вимагати гроші, мовляв, вона вийшла на пенсію і потребує допомоги. Її дочка нормально відреагувала, але її чоловік – ні. Він не згоден віддавати тещі 5 тисяч щомісяця. Адже у них самих боргів чимало. Дочка втихомирила свого чоловіка. Мовляв, мати їм теж допомагала, віддала квартиру дідуся.
Вони довго жили в цій квартирі, а після народження другого сина продали і взяли іпотеку з початковим внеском – і купили трикімнатну квартиру. Без допомоги матері навряд чи у них була б така можливість, якби вони не продали однокімнатну. Моя сусідка сказала зятю, що, якби не віддала їм квартиру, то зараз би здавала її в оренду і у дочки грошей не просила б. Моя сусідка думає, що дочка зобов’язана допомагати їй. Я намагалася напоумити її, щоб вона пошкодувала свою дочку, мовляв, вона не повинна вимагати гроші у людей, які і так зводять кінці з кінцями. Адже вона не працює, у них іпотека. Але моя сусідка вважає, що це нормально – вимагати у дочки гроші, яка не працює і ще й виховує трьох дітей.
