Коли я виходила заміж, я знала, що у чоловіка є рідна сестра, яка молодша за нього, і мама, за якою потрібно було наглядати. Незважаючи на те, що його мати ніколи нічого не просила, чоловік завжди допомагав їй. Я теж нічого не говорила з цього приводу, бо мама це святе. Все , що стосується сестри, вона постійно просила грошей, щоб купити собі дорогий одяг і похвалитися перед друзями. Я не могла зрозуміти її хотілки, витівки, а чоловік казав, що це його сестра, і він повинен дбати про неї.
Я нічого не кажу, це його сестра, але вона просить грошей не на дрібницю, а на речі та дорогі телефони. Гаразд, якби чоловік дарував такі дорогі подарунки раз на рік, я б зрозуміла ; Але купувати їй дорогі речі щомісяця – вже перебір . Я більше не можу і не хочу так жити. Мені доводиться рахувати кожну копійку, у чомусь відмовляти, а він робить їй такі нескромні подарунки. Не знаю, наскільки далеко вона може зайти, але відчуваю, що якщо так продовжиться це все, то я просто розлу чуся з ним.
Я намагалася з ним поговорити, донести , що мені теж потрібні гроші, увага та турбота. Я говорила, що насправді це просто нестерпно, він робить подарунки сестрі, а я маю відмовляти собі у всьому, рахувати кожну копійку. Спочатку він розлю тився, потім , вислухавши до кінця, обіцяв виправитися. Подивимося , як він виправиться, адже незабаром у його сестри день народження.
