Моя донька каже, що вже починає думати про розлу чення з-за ситуації в сім’ї. Мені здається, що вона дещо перебільшує і дуже роздуває ситуацію. Молодь зараз якась дивна, запити в них вище даху. Знаходять будь-яку дрібницю, акцентують на цьому увагу, і це стає приводом для руйнування сім’ї. У неї дочка росте в сім’ї, а вона думає про розлу чення. Перед дітьми хоч повинна бути відповідальність? Я не кажу, що треба бути терпилою, але привід повинен виправдовувати наслідки. Її чоловік відмінний сім’янин. Андрій добре заробляє, вірний, уважний, відповідальний чоловік. В доньці душі не чує, із задоволенням присвячує їй багато свого часу.
Майже кожні вихідні водить гуляти в парк або кататися на велосипеді. Здавалося б, живи і радій! Але Орися каже, що їй набридло терпіти обжерливість чоловіка і витрачати багато часу на кухні. Теж мені проблема! У мене теж була велика сім’я. Завжди є вихід! Я готувала заздалегідь. Можна приготувати котлет, млинчиків і в морозилку закинути, а потім використовувати в міру необхідності. Я намагалася до неї донести, що з будь-якої ситуації є вихід. Орися каже мені: «Мамо, ти не розумієш. Якщо я готую заздалегідь, він все з’їдає. Не важливо про який обсяг їжі йде мова.
Якщо він не зміг до вечора, то вночі точно все доїсть. Він може цілу каструлю плову з’їсти навіть оком не змигнувши. Коли я готую звичайні порції, він цілком наїдається. На святах і заходах теж їсть як всі. Але вдома здатний тазик їжі проковтнути! На кухні мені не допомагає, тому виходить так, що я змушена весь день на кухні стирчати, у мене ні на що інше часу не залишається. Поговорити з ним я намагалася. Він лише невинно плечима знизує, мовляв, просто смачно. Але стільки є ненормально, це рано чи пізно позначиться на його здоров’ї. Зараз він важить в рамках норми, але з віком точно набере вагу»
