Свекруха не вірила, що невістка може заробити на дизайні квартир. А коли дізналася, що й син пішов із будівельної фірми, образилася. Але незабаром усе змінилося

ПОЛИТИКА

— Свєта, привіт! Я до тебе із проханням. Дитину вже можна в садок віддавати. У твоїй компанії не знайдеться робота для мене? — Ви бач, вакансій немає. Я так розумію, працювати ти хочеш за фахом? — Так, хотілося б. Правда, свекруха рветься влаштувати мене продавщицею в найближчий магазин, але я не даремно п’ять років навчалася. — А що в Сергія у його будівельній фірмі місця для тебе не знайшлося? — Та він сам там не дуже й просунувся. Платять мало, серйозної роботи не довіряють. Досвіду ж у нас поки що ніякого. — А знаєш, що я пораджу тобі? Спробуй ти стати фрілансером . Смак у тебе, що треба. Займися дизайном квартир. Перших клієнтів я тобі підкину, а далі як себе проявиш. Ідея Алісі сподобалася.

Чоловік її підтримав, і вона з ентузіазмом взялася до роботи. Свекрусі Аліси ця ідея здалася авантюрою. — Ой, не знаю, що то за робота. Люди й самі можуть розібратися, куди їм ставити диван, а де килим повісити. Дивись, Алісо, пропустиш місце продавщиці, будеш потім лікті собі кусати. — Мамо, нормальна у Аліси робота. Це зараз дуже модно наймати спеціаліста для оформлення квартир та офісів. – Нормальна робота у тебе. Ти будуєш дома, і я так тобою пишаюся. Незабаром у тебе своя компанія буде, я всім своїм знайомим так і говорю! Проте час минав. На роботі Сергія більше цінувати не стали, а в Аліси справи пішли на гору. Замовлення стали сипатися так, що їй важко стало справлятися однією. Вони з Сергієм вирішили, що краще йому піти з фірми. Вони організували дизайнерське бюро і заробляли пристойні гроші. Але говорити про це свекрусі не поспішали. Відхід сина з колишньої роботи її засмутив.

Прийшла в гості Світлана, застала подругу одну: — А чоловік твій де, у таку пізню годину? — Пішов перед матір’ю вибачатися за нас обох. — Опа ! І що ви такого зробили? — Ми наважилися піднятися і добре заробляти тим способом, який їй не вселяв довіри. — Це жарт такий? — Та ні. Сергій їй купив дорогий телефон. Довелося пояснювати на які шиші . Вона здивувалася. А коли дізналася, що Сергійко пішов із колишньої роботи, просто встала та пішла. Щоправда, телефон із собою прихопила. — Ну якщо телефон забрала, значить вибачить, нікуди не подінеться, — засміялася Свєта.