Сергій та Олексій давно не бачилися. Коли вони зустрілися, Сергій нагадав про Марину, котру дуже любив Олексій. Потім додав, що її більше немає, але є син від Олексія

ПОЛИТИКА

Олексієві наснився сон, він був у селі і бігав за гусем. Давно він не був там, скучив дуже, але власна будівельна компанія не залишала йому вільного часу. — Ось закінчу з цим замовленням і поїду , — сказав він. Так було щоразу, потім з’являлося інше важливе замовлення і все по новій. Олексій сів на дивані та замислився. — Ох, мамо, мамо! Як же я перед тобою винен! Обходитимуся відправленими тобі грошима, а коли приїжджав до тебе? І вже не пам’ятаю! Сон був настільки теплим, що Олексій вирішив поїхати до села. Він попросив свого друга Сергія замінити його на роботі.

Вони домовилися про зустріч, Сергій хотів розповісти другові про те, що сам нещодавно дізнався. — Пам’ятаєш, Марину? — Запитав той. — Звичайно, ми любили одне одного, не добре якось розійшлися, але все ж таки. Вона потім вийшла заміж, якщо не помиляюся. — Немає більше Маринки! З чоловіком розлучилася. Син лишився один. Твій син… — Як мій? Я ж давно поїхав звідти , — у Олексія аж очі закруглилися. — П’ять років йому, стільки й минуло , — розвів руками Сергій. — Як так? Чому мені мама нічого не говорила? — Вона документи намагалася оформити, чи не вийшло. Тобі не каже — думає, що ти приїхати не зможеш, мабуть. — Я хотів тебе попросити, щоб ти замінив мене.

— Треба, друже мій! Потрібно! І швидше . Хлопця можуть будь-якої миті забрати. Олексій наступного дня виїхав. — Мамо, я все знаю! Тітка Марія Сергію розповіла. Це не телефонна розмова, я завтра приїду , — протараторив Льоша телефоном. Під’їжджаючи до рідної оселі, Олексій з сумом згадав своє кохання. Мама та син розплакалися. Олексій увійшов до будинку та побачив свою копію. — Ти мій тато? – здивовано спитав хлопчик. — Так… А звідки ти знаєш? — Мені мама твою фотографію показувала. Я тебе впізнав. Вона казала, що ми схожі. — Ти поїдеш зі мною? Нам треба щось зробити. Вони разом оформили документи, тепер хлопець був у безпеці. Васько поїхав разом із батьком. Бабуся Валя сумувала за ними і сподівалася, що вони скоро приїдуть.