Пропозиція подруги Зої здалася мені дуже привабливою, але я вирішила дочекатися сина із зони, і це стало моєю помилкою

ПОЛИТИКА

До хати забігла моя подруга Зоя: -Терміново збирай речі, до міста поїдемо. -Чого тобі у нашому селі не сидиться, знову по магазинах захотіла? -Ні, магазини – це на потім. У місті завод майже добудували, вони набирають робітників. -Ну і що, тобі так сильно захотілося працювати? -Так що там візьмуть дві тисячі чоловіків і півтори тисячі жінок. А це означає, що у нас є останній шанс вийти заміж, все ж таки 36 років, останній вагончик. — Навіть не знаю … треба сина мені із зо ни дочекатися, він скоро виходить, а потім все разом поїдемо. -Ну добре, але ти сильно не затягуй, як тільки прийде додому, одразу поїдемо. За кілька тижнів повернувся син. Я наро дила його одразу після школи, батько дитини жодного разу не допоміг мені фінансово з ним. У 16 років він став чинити дрібні зл очини, ось його поса дили. Син одразу почав їсти, уплітав усе за столом.

Я особливо ніяких материнських почуттів до нього не відчувала. Але одразу сказала йому про завод, що можемо з моєю подругою поїхати на заробітки. -Мам, та яка робота, я тільки на волю вийшов. Дай грошей. -Навіщо тобі? -Як навіщо: я тільки вийшов, що мені погуляти не можна … відпочив місяць-другий, а там подивимося. Син забрав у мене з гаманця майже всі гроші і пішов. Вже темніло, настала опівночі, але син так і не повернувся. Потім я почула, як він тихо пробрався до себе в кімнату і замкнув двері. А ранком до нас під’їхала машина nоліції. Поліцейські вбігли до нас у будинок і одразу заарештували сина. -Що відбувається, що він зробив? -Та ось, не встиг вийти, так знову кулаки засвербіли, побив людину сильно, йому кілька років загрожує.

Увечері син зателефонував і повідомив, що якщо найняти хорошого адвоката, то термін можуть зменшити. Тільки ось у мене не було таких грошей. -Ну так зробити хоч щось, йди на свій завод працюй, квартиру продай, а мене витягни! -Не кричи на матір! Мені на заводі орати, щоб потім тебе знову посадили, квартиру продавати, щоб потім залишитися на вулиці? Ти навіть працювати чесно на волі не збирався, тож сам тепер вирішуй свої nроблеми. Після розмови із сином я впала на підлогу і почала nлакати. До мене прибігла подружка Зоя, почала втішати. Але що вдієш, інакше син так і буде в мене постійно гроші клянчити, та людей бити. Я збирала речі і поїхала із Зоєю до міста за новим та кращим життям.