Вся ця плутанина почалася з того, що чоловік Лариси, одного дня просто прийшов з роботи і повідомив, що більше не хоче жити з нею. Гаразд, якби просто, сказав і пішов, то він ще посва рився з дружиною, назвав її паразитом, колгоспницею, а їхніх рідних дітей – спиногризами. Лариса зневірилася: тепер вона залишилася з трьома дітьми, без чоловіка і без даху над головою, адже в неї навіть роботи не було. На весь свій бюджет, вона змогла знайти будинок у селі. Ремонт був непоганий, містечко теж гарне, будинок з гарним садом, а коштував просто смішні гроші.
Ларисі здалося, що це подарунок від Бога, за всі страждання, які вона пережила, за останні кілька тижнів. І ось Лара з блискучою усмішкою зателефонувала за оголошенням, обговорити деталі, але ось у чому проблема. Жінка з іншого кінця телефону повідомила, що разом із будинком продається і її свекруха. Лара, не розуміючи, що вона мала на увазі, поставила відповідне запитання. А та все пояснила. Справа в тому, що у цієї жінки пішов із життя чоловік алкоrолік, і свекруха залишилася без нагляду, а тягнути її на собі в місто не хочеться, ось вона і вирішила продати будинок зі свекрухою.
Пропозиція була трохи дивна, ось тільки Лара без роздумів погодилася, дітям потрібен був дах над головою. У перші дні життя в новому будинку Лара майже й не розмовляла зі старою жінкою, але завжди допомагала їй, з усякими побутовими справами. Незабаром вони потоваришували, Лара знайшла роботу і забезпечувала і своїх дітей, і стареньку, яку покинули, як і Ларису. Ось так, дві покинуті жінки, стали одна для одної опорою і допомогли одна одній, поки нікого з найрідніших не було поряд.
