Привів син в будинок дівчину і оголосив, що ця леді його дружина майбутня. А леді та ще штучка. Губки бантиком невдоволено підтискає, а в очах якась дитяча примхливість причаїлася, дивишся на неї і здається, що зараз і ногою тупне. І плаття на ній, що треба – рожеве з рюшечками. Лялечка, але якась несмачна. Мої страви оглянула прискіпливо. – Між іншим, в чай цукор заздалегідь не кладуть, коли гостям подають – голос високий, трохи істеричний. Ми з чоловіком переглянулися. В його очах я знайшла дзеркальне відображення своїх думок. Всерйоз захоплення сина не сприйняли. Ну як таке диво серйозно сприймати? Від усього ніс верне, з людьми говорити не вміє, ручки її до домашніх справ не привчені, тільки для походів в салони краси створені, сина сприймає як особистого дворецького.
А син уперся. Рогів немає, але в іншому – баран. Одружитися він надумав. Втомилася пояснювати, що з лялечками граються, а одружуються на жінках живих, справжніх. Не розуміє. Я завжди матір’ю була надмірно доброю, думаю, хоче-ну і нехай. Чим би дитя не тішилося, аби не…. Стали готуватися до весілля. Лялечка запросила торжество пишне. Пояснювати, що грошей немає, марно. Ніжками почала тупотіти. Довелося заощадження зібрати і пустити на настільки безглузде торжество. Життя спільне у них відразу не склалося, що ні для кого не стало несподіванкою.
Білоручка ж ні готувати, ні прати, ні забиратися не вміє, тільки гроші з синочка мого вимагає і вередує весь день. Не дарма її всі наші родичі не злюбили. Волосся темне, але вилита блондинка. На одному сімейному торжестві мій брат подарував нам сімейний портрет, де всі були родичі близькі, а невістку не намалював. Ніколи не любив. Та й що там любити? Вона прям образилася, розплакалася, туш розмазала і втекла. А син за нею. Турецький серіал якийсь. Відтоді з нами не розмовляє. Думає, що я спеціально брата попросила її не малювати, але це його ініціатива. Ну ось коли він втомиться від цих ігор і знайде нормальну жінку?
