На кожні свята, коли до нас приходить тітка Олена зі своєю донькою Еліною, моя мама починає вести себе дуже дивно. У дитинстві я цього не розуміла, напевно тому, що не усвідомлювала ким насправді мені доводиться Еліна. Але коли я стала старше, то тато мені все пояснив. Виявляється, він раніше мав родину. Його дружиною і була тітка Олена, і народилася в них дочка Еліна. Але з тіткою Лєною стосунки не склалися, вони розлу чилися, але без свароk та сkандалів.
Тато завжди платив аліменти, в дитинстві, я пам’ятаю, він намагався водити і мене, і Ліну разом у парк та в кафе. Але мама була категорично проти того, щоб я дружила зі своєю зведеною сестрою. Двічі на рік на день народження бабусі та на Новий рік ми всі разом збираємося вдома у неї, і тоді обов’язково приходять тітка Олена з Еліною. Як тільки мама їх бачить, то тут же відходить кудись подалі і мене за собою тягне. -Мамо, чому ти весь час ховаєшся? Ось тітка Олена себе вільно почуває у бабусі, а ти ні.
-Бо я їх терпіти не можу, і не хочу, щоб ти з ними спілкувалася. Мама неодноразово просила батька, щоб той поговорив із бабусею, і вона не запрошувала тітку Олену з Еліною. Але бабуся відповіла, що розлу чення – це їхня справа, а Еліна для неї така сама внучка, як і я. Тому менше їй приділяти уваги не буде. -Ось так твоя мати до мене ставиться? Їй взагалі начхати на мої почуття. -Але вона має рацію, Еліна їй рідна внучка, як і наша дочка! Так закінчується кожне свято, де з’являється тітка Олена. Хоч тато з нею не спілкується, максимум вітається, але мати собі місця не знаходить, вона навіть дивитися на неї не може.
