Борис прожив із Жанною десять років. За цей час його дружина дуже змінилася. Струнка брюнетка після народження трьох дітей значно втратила форму. З’явилися зайві кілограми. Жінка сиділа в декреті, вдома ходила завжди кудлата. Дедалі частіше Борис помічав, що від дружини пахне потом. Він не висловлював їй претензій, просто рано чи пізно перебрався спати на диван. Йому було rидко навіть дивитися на неї, про ін тимне життя взагалі не йшлося. Не таку жінку він хотів бачити поряд із собою. Йому було соромно взяти із собою дружину на якісь посиденьки з друзями.
Неодноразово він скаржився приятелям, що Жанна себе зовсім запустила. Якоїсь миті він вирішив для себе, що більше не може жити з таким бегемотом. Під кінець все ж таки висловив дружині все, що про неї думає. У словах він себе не обмежував, тому промова вийшла справді дуже обра зливою. Він кинув дружину з трьома дітьми, переїхав на орендоване житло і пішов у загул. У його ліжку жінки змінювалися щотижня, різні там мелькали, але всі були по-своєму красунями. Про дружину та дітей він забув, тільки алі менти платив.
Згодом розгульне життя йому набридло, але будувати серйозні стосунки він не поспішав. Через п’ять років після розлу чення він випадково побачив Жанну і ледве впізнав. Колишня дружина сильно схудла, її постать виглядала красиво і підтягнуто. На обличчі – легкий макіяж, волосся укладене гарно, свіжий манікюр та педикюр, вишукане, котельне плаття. Він дуже пошкодував, що колись її покинув. Тоді в перше в голові Бориса майнуло: “Може, вона запустила тоді себе, бо повністю присвятила себе мені та нашим дітям?”
