Дочка мого дядька покликала його до себе – трохи погостювати, відпочити, вона залишилася в рідному місті, а оскільки дядько був військовим, то він переїхав до іншого міста з дружиною. Він дуже любив своїх онуків, тож погодився поїхати у гості до доньки на деякий час. Його зустріли дуже тепло, онуки просто обожнювали дідуся, він із ними бавився, веселив їх. Коли дочка поклала дітей спати, вони з татом пішли на кухню пити чай. Тоді й дочка сказала, що помічає тугу та смуток у його очах.
Моя двоюрідна сестра була впевнена, що це не пов’язане з втратою дружини, і батько зізнався в тому, що, незважаючи на те, що він дуже любив і поважав свою дружину, все одно його бі ль пов’язаний з його першим коханням. Він сказав, що, можливо, дочка зненавидить його, але у нього був зв’язок з однією жінкою, його першою любов’ю; вона народила йому сина, але зараз він навіть не знає, де вона, бо вона не хотіла руй нувати сім’ю . Дочка зрозуміла свого батька, запропонувала йому поїхати до санаторію, який знаходиться неподалік від міста. Дядько не хотів, бо саме в цьому місці він зустрів своє перше кохання.
Дочка наполягла на своєму, купила квиток у санаторій і відправила батька: нехай хоч пройдеться цими місцями, згадає все. І ось, коли він приїхав до санаторію, то вирішив прогулятися тими місцями, де закохані любили бути разом. Він глянув на лавку, на якій вони сиділи, хотів підійти і сісти, але побачив, що там уже сидить вродлива жінка. Вона його відразу ж впізнала: виявляється , це була його кохана, вони мовчки дивилися один на одного. Які вони були щасливі, що через роки знову зустрілися. Вони сіли на лавочку, почали розповідати про своє життя, а потім пообіцяли більше ніколи не розлучатися.
