Перше кохання у багатьох не тільки найяскравіша і запам’ятовується, а й остання. Саме таку історію я хочу розповісти вам. Аліна та Макар зустрічалися ще зі школи. Вони стали справжнім прикладом світлого, справжнього, щирого кохання. Спочатку їхні почуття були поверхневими, дитячими, незрілими, але вони виросли разом із ними. Ніхто не сумнівався в селі, що Аліна та Макар ідеально підходять один одному. Вони всюди разом були, і чудово виглядали у парі. Після двадцяти трьох вони почали замислюватися над тим, щоб узаконити відносини.
Але тут перед їхньою любов’ю постала несподівана перешкода. Батько Аліни був проти їхнього шлюбу. Він знав про захоплення своєї дочки, але вважав це несерйозним. “Чоловіка потрібно вибирати розумом, а не орієнтуватися почуттями” – часто казав чоловік. Два тижні в будинку дівчина мала kонфлікти. Вона намагалася пояснити батькові, що любить Макара і тільки за нього хоче заміж, але батько придивився для неї іншого нареченого. Йому подобався у ролі зятя Володимир, бо той був із багатої сім’ї. Найбільше Ігор Петрович дбав про те, щоб дочка була матеріально забезпечена.
Його вмовляли сусіди, дружина, дочка, але чоловік залишався при своїй думці, а донька не могла йти всупереч батьковій думці. Так і вийшло, що вийшла заміж за Володимира. Макар не міг бачити кохану з іншим, тому він поїхав на північ, погодившись на контрактну службу. Так і роз вела їхня доля. Згодом хлопець одружився з іншою, але все життя згадував Аліну. Дівчина у шлюбі була вірною дружиною, доброю господинею та дбайливою матір’ю, але почуттями так і не перейнялася до чоловіка. Ігор Петрович зрозумів, що зробив велику помилку, але нічого не можна було змінити.
