Мені 26 років, чоловікові 28. Ми одружилися і одразу почали знімати квартиру. Батьки чоловіка подарували нам круглу суму на весілля, щоби ми оформили іпотеку на квартиру. Але мій чоловік принципово не хоче цього робити. – Краще накопичити всю необхідну суму та придбати квартиру одразу. Я не стала сперечатися із чоловіком. Із цього дня ми з кожної нашої зарплати відкладаємо гроші. За п’ять років, що ми в шлюбі накопичилася непогана сума. Батьки чоловіка теж дивно поставилися до нашої позиції. Найбільше вони здивувалися, коли довідалися, що ми не витратили подаровані ними гроші. А моя мати періодично говорила мені, що час жити у своїй власній квартирі.
– Коли будуть гроші, тоді й купимо квартиру. Це наше із чоловіком рішення. Мама більше не стала сперечатися. Але так вийшло, що мати отримала у спадок однокімнатну квартиру. Мама має свою квартиру, тому вона дозволила нам переїхати в однушку, зробивши там косметичний ремонт. Я була рада, що ми нарешті переїдемо до нашої квартири. Наших засобів вистачало на ремонт, але, виявилося, що квартирі потрібен ремонт у великих масштабах. У нас із чоловіком були уявлення, як ми хочемо облаштувати нашу квартиру, тільки чоловік мені запропонував інше. – Давай спочатку з’їздимо у відпустку, потім тільки думатимемо про ремонт. Я здивувалася такому рішенню чоловіка. Я сама хотіла б у відпустку, адже ми з чоловіком довгий час ніде не були, тільки вирішила, що зараз не підходящий час витрачати гроші. Сказала про це чоловікові і вмовила його відмовитись від відпустки. Ми розпочали ремонт.
Тільки я почала помічати, що чоловік байдуже ставитися до цього, без ентузіазму. Кілька разів я покликала його з собою вибирати шпалери або меблі, але він все знаходив відмовки. Так тривало довго, і я вирішила безпосередньо спитати в нього в чому ж справа. – Я не хочу робити у цій квартирі ремонт, бо вона не наша. Я пояснила йому, що у мами одна і квартира рано чи пізно стане моєю, але чоловікові цей аргумент не задовольнив. Я пішла до матері. – Я не переоформлятиму квартиру. Сьогодні ти заміжня, а завтра ви можете розлучитися. Я не хочу, щоби ти втратила квартиру. Вибач, але я не робитиму цього. І ось зараз я в тупиковій ситуації. Чоловіка розумію, тому що ми разом накопичили ці гроші та квартира, як він каже, не наша. Але й маму розумію, вона думає про мене. Виходить, у нас є можливість з’їхати зі орендованої квартири, але ми не можемо, тому що та квартира в поганому стані. Але і ремонт робити не можемо.
