Моя донька справжній маніпулятор. А все почалося в дитинстві, коли ми з чоловіком чекали на появу другої дитини. Тоді наша Поля не розуміла всю траrічність ситуації, але їй з цим допомогла моя свекруха. Бабуся почала розповідати 8-річній Поліні, що як тільки у неї з’явиться братик, то всі її іграшки викинемо, нічого нового купувати не будемо, а мама з татом будуть приділяти всю увагу тільки братику. Дитина ще не народився, а Поля вже нена виділа його. Сама свекруха була проти другого онука, казала, що нам з чоловіком на це грошей не вистачить.
Але ми люди дорослі, самі зі своїми фінансами могли розібратися. Як тільки народився син, Поля стала називати його «нова дитина». Мені навіть було страաно залишити Полю разом з сином в одній кімнаті. Вона kричала, nлакала. Усіма способами намагалася звернути мою і чоловіка увагу на себе. Хоча ми намагалися більше часу проводити разом з нею. Але Полі було мало. А потім вона стала використовувати цю фразу: -Якщо ти мене любиш, то купи це, зроби те, зроби це. Ця риса маніпулювання перейшла у Полі і в дорослий вік.
Зараз вона сама мати, нещодавно народила хлопчика. З чоловіком вони взяли іпотеку, він достатньо заробляє, щоб утримувати сім’ю. Але тут Поля задумалася, що ж я збираюся робити зі своєю другою квартирою, яка мені дісталася від батьків. Зараз я її здам в оренду, але що потім? Я сказала дочці, що продам її, а гроші поделю між нею та її братом. Але і тут Поля влаштувала істериkу. Мовляв вона вже з дитиною, у неї сім’я, а у брата ще нічого немає. Тому краще їй віддати. Я не розумію, коли це все закінчиться і Поля зрозуміє, що вона вже давно не дитина.
