Часто гуляю у нашому районі. Вважаю, що особливо у моєму віці важливо підтримувати фізичну активність, щоби зберігати здоров’я. Коли гуляю, ще за округою стежу. Ну а що? Чому зараз нікого не хвилює навколишнє середовище, га? Молодь будь-де викидати сміття, а потім люди дивуються, що навколо свинарник. Безвідповідальність – це не вихід! Я роблю зауваження, коли бачу, що хтось неправильно поводиться. Прогулюючись ось учора, буквально, я біля пісочниці, а там молода матуся сидить на лавці і витріщається на всі очі у свій смартфон.
А дитятко без нагляду бігає туди-сюди. Хіба це діло? Дивлюся, а хлопчик пісок із пісочниці жменю до рота суєт, а мама молода навіть не дивиться. Я не змогла залишитися байдужою, підійшла і говорю: -Дівчино, ваша дитина там намагається собі паразитів якомога глибше запхати, вас взагалі це не хвилює? Дама невдоволено відірвала погляд від екрану, подивилася швидко в бік дитини і мені відповідає: -А Вам яка справа? Вам що здається, що ви більше за мене хвилюєтеся про мою дитину?
-Схоже, молода леді, бо якби ваш син зараз упав і зламав собі щось. Відчуття, що ви помітили б це зовсім не відразу! – обурилася я. Тут десь поруч намалювалася сусідка Зіна, яка моя ровесниця. Вона почала захищати молоду матусю: -Олю, не втручайся. Іди у своїх справах. Люди самі знають, як своїх дітей виховувати. Ми сильно посва рилися, пішла додому роздратована. Чому люди такі байдужі один до одного?
