-Мамо, ти чого там одна сидиш? Протяг же, дивись, не застудись, – вийшла до неї донька. Помітивши вираз обличчя матері, Аня здогадалася: -Ти що знову з тіткою Катею посва рилася? Чого вам німеться те, у тебе всього одна рідна сестра, а ви мову спільну знайти не можете!
– Чи я винна? Це в Каті немає часу на мене. так каже вона, але відразу й ду рню зрозуміло, що справа не в часі. Вона просто не хоче і все. А мені не забуває дорікати, що не можу вам більше допомагати по городу через здоров’я. Думає, лінуюся і вдаю. Вічно вона кудись поспішає, завжди чимось зайнята, немає на мене часу.
Минуло півроку, і Віри Василівни не ста ло. Після її сме рті сестра часто почала приходити і сидіти на ганку. Згодом Катерина зізналася, що сидить там не просто так. Вона подумки розмовляє з сестрою і дуже шкодує, що за її життя не знаходила для цього часу.
