У мене сімейне життя взагалі не клеїлося. Я був одружений з однією жінкою, яка, незважаючи на те, що у нас обох не було жодних відхилень, не змогла подарувати мені дитину. Вона довгий час не могла заваrітніти, і тоді ми поїхали до дитя чого будинку і відразу помітили нашого майбутнього синочка, який сидить за малюванням листівки до 8 березня. Коли Сергію було вже 5, ми з дружиною зрозуміли, що нам у розлу ченні буде краще, ніж один з одним. Ось і подали на розлу чення без криків та істерик. Мій брат – моя повна протилежність.
У нього 3 дітей, але все, що він робить заради їхнього світлого майбутнього – влаштовує кожні вихідні свята для своїх друзів у своєму будинку. Іноді на батьківські збори його дітей ходжу я, адже дружина просто розривається на роботі, а чоловік не може залишити диван та телевізор без нагляду. Ось такі справи… Нещодавно був мій 60-й день народження. Я взагалі такі свята не люблю, але мені рідні та друзі сказали, що незалежно від моїх планів вони прийдуть до мене відзначати таку дату. Вже за столом, перебравши, як завжди, брат підняв чарку і сказав слова, які я сподівався в житті не почути.
– Ну, що, братику, коли збираєшся свій будинок племіннику переписати? Найжахливіше у цій історії – мама підтримала брата. Вони думають, що коли вже Сергій не мій рідний син, то він залишиться ні з чим, а «мої кровинушки» – найгідніші такого подарунка люди. Знаєте, про світле майбутнє своїх дітей потрібно замислюватися заздалегідь, а не в останній момент, і не за рахунок інших людей. Я вже за кілька днів після того свята пішов і переоформив все своє майно на ім’я мого Сергія.
