Роман завжди жив з батьком і бабусею. Його мами не ста ло, коли він тільки народився. Батько після цього не захотів заводити нових відносин, тому і виховував сина один, з мамою. Коли Роман навчався на 12 класі, не ста ло бабусі, і вони з батьком залишилися одні, без жінки в будинку. Коли хлопець поступив в універ, батько пообіцяв купити йому машину, якщо він закінчить навчання з відзнакою. У Романа з’явилася відмінна мотивація. Він старанно вчився, був присутній на всіх уроках, намагався з усіх сил, але в кінці йому поставили низьку оцінку, щоб просто зіпсувати диплом, і у них це вийшло. Хлопець сподівався, що тато виконає обіцянку, незважаючи на неповноцінно виконані умови.
Ось, батько побачив диплом сина і передав йому коробочку. Роман з трепетом серця відкрив її, а там фотоальбом, зовсім не схожий на ключ від машини. Роман кинув коробочку в сторону, зібрав речі і зник. Він знав, що його батько заробляє хороші гроші, і вже машину синові міг собі дозволити спокійно. Роман знайшов роботу, через кілька років знайшов ту, з ким захотів провести все життя, і тоді хлопець згадав про батька. Вирішив зайти до нього, вибачитися і привезти його до себе – показати свій будинок і познайомити з майбутньою невісткою. Вдома Роман не застав батька. Там як мінімум останні 2 роки ніхто не жив.
Роман в кімнаті батька знайшов ту саму коробку з фотоальбомом. В альбомі були фотографії його ваrітної мами, бабусь і дідусів, батька, що тримає його в конверті з заnлаканими, але люблячими очима… На останній сторінці був лист від батька, де він говорив, що жити йому залишилося недовго, відлік йде не по роках, а по днях. Батько радив синові цінувати кожен момент, проведений з улюбленими людьми, а на звороті альбому скотчем був приклеєний ключ від його машини, яка весь цей час припадала пилом в гаражі батька. Думаю, нескладно уявити, яке пеkельне почуття почало стискати хлопця … таке ж і вороrові не побажаєш.