Ми з Майєю дружимо з самого дитинства. Усе в житті ми пройшли з нею разом, починаючи від останнього дзвінка і закінчуючи влаштуванням на роботу. А потім вийшли заміж, народилися діти, але наша дружба завжди залишалася міцною. Рік тому я розлу чилася зі своїм чоловіком. У мене є дитина, синові 12 років. Але колишній чоловік платить якісь кумедні копійки замість нормальних аліментів. Поки що всі питання вирішує суд, це тривалий процес. Добре, що квартира залишилася нам, машину собі забрав чоловік. І як навмисне я взимку дуже невдало послизнулася і зламала собі ногу.
Довго лежала у ліkарні, гіпс наклали. Я з кульгавістю вийшла на роботу. Але я довго була на ліkарняному, тож поки що звикала до нового способу життя, до ритму роботи-премій мене позбавили. У мене і так зарплата невелика, а тут ще й із грошима проблеми почалися, адже всі накопичення я на ліkарню витратила. І тут подумала і вирішила, що мені потрібна машина. Я не хочу собі якийсь розкішний автомобіль. Просто мені для роботи потрібно багато пересуватися, а зі своєю хво рою ногою і кульгавістю це зробити важко. Я подумала, що можу взяти у борr у своєї подруги Майї.
Майя нещодавно отримала спадок від батька, усі гроші на рахунку у банку. Я подумала, що візьму трохи, з кожним місяцем поступово віддаватиму. Майя довго думала, а потім сказала, щоб я писала розписку і вказала такі високі відсотки, що мені легше взяти в баку кредит, ніж у подруги попросити. Майя чудово знає моє становище, знає, що грошей немає. Але я не думала, що вона вирішить на моїй проблемі ще й заробити. Дружба – це не тільки милі бесіди на кухні, у таких ситуаціях теж варто було б допомогти. Я відмовилася брати гроші у своєї нібито подруги. Майя обра зилася, але це мені ще слід ображатись, а не їй.
