Коли я говорю людям, що мій батько поkинув мою маму, всі думають, що він залишив самотню жінку абсолютно одну, з дітьми, яких вона не може забезпечити, але це взагалі не так. У моїй ситуації справжньою зра дницею виявилася саме мама. Ще коли вони були в шлюбі, моя мама ніяк не показувала моєму батькові хоч якесь кохання, ставилася до нього, як до старого друга, який лише давав їй гроші іноді, і все. Плюс до всього, мій батько підозрював мою маму в зраді, а підстави на це були, і підсумовуючи все це, неможливо дивуватися з того, що батько розлу чився з мамою.
Ось тільки після розлу чення, вона відразу почала вдавати з себе жертву, мовляв, він залишив її одну, з дітьми, а в неї ні роботи ні нічого, адже мій батько навіть сам аліменти виплачував. Незважаючи на розлучення, батько мене все одно частенько забирав із дому, відвозив у всякі ресторани, на боулінг, забирав мене після секції футболу, проводив зі мною багато часу, і частенько саме він давав мені готівку, а мама – ні копійки.
Одного дня мама несподівано заборонила мені бачитися з батьком. На питання чому вона сказала, що я проводжу з ним занадто багато часу, і це погано позначається на моїй поведінці. Після цього мене прорвало, я виказав мамі все, що думав про неї і не забув згадати, що з батьком мені комфортніше та спокійніше, ніж із нею. Вже наступного дня я зібрав усі свої речі та переїхав жити з батьком, а моя рідна мати навіть не захотіла попрощатися зі мною.
