Переїзд нашої доньки до Швеції для нас став дуже несподіваною новиною. Вона за своє життя з країни кілька разів виїжджала, і то на два тижні, у відпустку. Щодо роботи нам хвилюватися не було сенсу, вона працювала перекладачкою і для неї працювати в іншій країні це швидше плюс, але все ж таки, навіщо їхати так далеко від дому, і навіщо саме в цю країну, були ж варіанти набагато кращі. Ми переїхали з нею, все ж таки молодій дівчині було б страաно в новому для неї місці, де в неї ні знайомих, ні друзів.
Разом ми знайшли для неї гарний будинок – невеликий, але й ми не палац шукали, та й жити донька збиралася сама. Моя дружина часто скаржилася, мовляв, треба було їй нареченого в нашій країні знайти, потім хоч на Марс, але потім ми зрозуміли, що вона майже передбачила причину переїзду дочки. Через два місяці, наша дочка почала говорити, що вона вже добре облаштувалася, знає, що, де, так що наша допомога їй уже не потрібна, та й вона сама бачила, що нам було некомфортно, тож краще нам було вже повертатися назад, у наш будинок.
Власне це ми з дружиною і збиралися робити. Зібрали свої речі, поїхали до аеропорту, але наш політ скасували через погоду. Наступний рейс був тільки через день, тому ми поїхали назад до дочки. Там на нас чекав сюрприз. Сюрприз у вигляді місцевого хлопця, який приїхав відвідати нашу дочку. Побачивши нас, він впевнено підвівся і, посміхаючись, привітався. Виявилося, що наша дочка встигла знайти собі тут хлопця, який і виявився головною причиною її переїзду сюди.
