Мені зараз 50, братові – 53, і ось після навіть стількох років життя я б і припустити не могла, що мій брат виявиться таким еrоїстичним і зух валим чоловіком. Справа в тому, що він близько 20 років тому із родиною переїхав до Польщі. На момент його переїзду я вже була розлу чена і виховувала сина одна. Я знала, що в Польщі брат живе добре, але він ніколи й жодної цукерки нам не надсилав. Приїжджав тільки іноді на свята, і то він уже свій приїзд вважав подарунком нам. Я приймала свого брата такого, не обра жалася на нього, адже знала, що він любить нас, але виявляє свою любов невірно.
Два роки тому мамі різко поrано стало. Вона тоді вирішила заздалегідь подбати про все і вирішила продати свій будинок і поділити гроші між мною та братом. Невдовзі знайшлися покупці. Я тоді відразу ж купила за ті гроші однушку, а частку брата відправила йому до Польщі. Однокімнатної квартири мені було достатньо, адже жила я сама, у сина був свій будинок у місті… Окрім будинку у мами були ще гараж та дача, і вона вирішила жити на дачі на постійній основі. На дачі у мами все є: вода, електрика, магазини в 2 хвилинах від будиночка, але жити там одній я мамі не дозволила і забрала її до себе. Мама спочатку противилася, потім все ж таки погодилася.
Пізніше я дізналася, що мама продала і гараж, щоб братові більше грошей дісталося, а то він увесь час nлакав, що не має грошей. Мені було все одно. Це не вплинуло на наші відносини. Ми з мамою часто працювали разом у її городі на дачі. Цієї весни мами не стало. Садили та поливали ми все разом, а збирати доведеться мені одній… я дуже тяжко пережила втрату мами. Так от недавно мені дзвонить брат і просить, щоб я швидше знайшла покупців, адже йому терміново потрібні гроші. Я спочатку навіть не зрозуміла, про що йдеться, але потім… Виявилося, мама ще за життя підписала дарчу дачі на брата. Я не розумію, чому вона це зробила, адже я чимало сил і часу вклала у цю дачу.
