Влітку ми з онукою відвідали мого брата, який вже багато років живе у Фінляндії. Він переїхав ще в молодості, там же знайшов собі дружину. Його дружина наша співвітчизниця, але вона все життя жила на чужині, рідну мову навіть не добре знає. Ми багато років не бачилися, я, по правді кажучи, дуже скучила. Прийняли нас дуже радо. Ми там прожили два місяці.
За цей час я помітила ряд дивацтв, який властивий людям, що живуть там. Ось ми якось вийшли погуляти, Катя одягла гарну сукню і браслет, який я їй подарувала на день народження. Коли дружина брата побачила прикрасу, порекомендувала зняти її, аргументувавши тим, що на це місцева громада дивиться косо. Там в принципі не прийнято прикрашатися, навіть на косметику для догляду за шкірою дивляться якось косо.
У дружина мого брата зовсім немає прикрас і косметики. Другою дивиною стало те, що вони використовують найнебезпечнішу побутову хімію без рукавичок. Мені здається, це досить небезпечно. Єдине, що мені дійсно сподобалося в місцевому суспільстві – те, що вони сортують сміття і дбайливо ставляться до екології.
