Ми з моєю дружиною одружилися трохи раніше, ніж інші пари. На момент весілля ми знали один одного пару місяців, а вона навіть не була знайома з моїми батьками, що я вважаю не такою важливою деталлю в наш час, але все ж, потім я поміняв свою думку, адже робити пропозицію дівчині, про яку толком нічого не знаєш – фатальна помилка. Але ж тоді мені вона здавалася ідеальною, в ній було все, що я любив в дівчатах, і вона мені здавалася без вад. Взагалі, так і є насправді, точніше, було, поки я її не розпестив своєю увагою.
Справа в тому, що в один момент мені здалося, я її розпестив своєю любов’ю, і через це я для неї став таким собі слугою, якого вона, звичайно, любить, але все ж очікувала негайного виконання всіх її примх, через що її ставлення до мене і змінилося, кардинально. Дружина просила у мене великі суми лише для того, щоб посидіти з подругами в дорогому ресторані або пройтися по брендових магазинах, при цьому вона сама не працювала, ні офіційно, ні віддалено вдома, навіть пил з полиць не прибирала.
Я не збирався з нею розлу чатися тільки через це, вона в цілому людиною була хорошою, і я їй довіряв, та й не дарма, адже вона за весь час проведений зі мною, не раз доводила, що щиро любить мене. У всього є межа, і у мого терпіння вона теж була. В один день я вирішив покласти край капризам і хотілкам дружини. Коли вона в черговий раз попросила у мене гроші, я відмовив, сказав, що гроші я їй буду давати в обмеженій кількості, так що, якщо їй потрібно більше, доведеться бі дній знайти роботу. Роботу дружина собі не знайшла, проте після цього вона вже витрачала гроші з розумом.
