Маючи постійну роботу зі стабільною зарплатою ще з 15 років, я вже тоді розумів, що головне завдання годувальника сім’ї – намагатися на благо всієї родини, не покладаючи рук. Я вважав, що в подяку інші члени сім’ї зобов’язані поважати мою працю, мати повагу до мене, як до людини і просто показувати свою любов. Мені цього було б достатньо, щоб я не втомлювався від роботи, адже я знаю, що я працюю не заради грошей, а заради щастя і благополуччя близьких. Ось тільки останнім часом я не відчував на собі ту любов, яку я отримував від дружини в перші роки нашого шлюбу.
Гаразд, якби вона просто стала менше проявляти свої романтичні почуття, з часом таке буває, але ні, вона, звичайно, говорила, що любить мене, але сама не цілувала перед роботою, як раніше, і навіть не обіймала, кажучи, мовляв просто втомилася. Свої вихідні я проводжав один, або з друзями. З дружиною було ніяк: вона на весь день йшла з дому, за її словами, гуляти з подругами, але на ділі все виявилося по-іншому. В один день вся правда розкрилася, завдяки моєму другові, який зняв, як моя дружина обіймається і сидить в кафе з якимось молодим чоловіком, якого я знати не знав.
А зовсім недавно мені дружина сказала, мовляв, на пару тижнів вона відлітає в іншу країну з дівчатками її, похлюпатися у водичці і позасмагати. Я ще здивувався, навіщо вона з собою весь свій гардероб тягне… Так я їй ще й гроші дав, на “кишенькові витрати” з подругами. Вже після її відходу, всі гроші, а точніше, половину грошей з її карти я зняв, а замок на дверях просто поміняв. З того дня я продовжував жити заради себе без паразитів у своєму будинку. Я прекрасно знав, що на відпочинок вона збирається не з подругами…