Костя сумно сидів біля вікна автобуса. До нього підійшла кондукторка, хлопець поспішно витяг гроші та віддав їй. -Що ти якийсь сумний, трапилося щось? -З чого ви взяли… -Обличчя на тобі немає. Ти б все ж таки посміхнувся, життя таке прекрасне. -Тільки не моє … -Ну А що не так? Ти іспит якийсь не склав? -Якби це був іспит, то було б не так поrано. Кондукторка зрозуміла, що тут втрутилися справи любовні.
Вона вирішила підбадьорити хлопця і сказала: -А хочеш я тобі поворожу? Все скажу, за безкоштовно. Просто ти мені сподобався, не хочу, щоб даремно сумував. -Так, хочу, давайте! – загорівся хлопець. Кондукторка дала йому адресу, за якою він мав прийти сьогодні рівно о шостій. І Костя прийшов. Тільки двері йому відчинила не кондукторка, а гарна висока дівчина. -Ви, мабуть, до моєї бабусі. Вона незабаром прийде, проходьте. Там, десь тапочки знайдіть, у мене на кухні пиріг запікається.
Поки молоді люди чекали на прихід кондукторки, то чудово розмовляли, почали жартувати. Від колишнього смутку Кості вже нічого не залишилося. Він одразу відчув у цій дівчині ту легкість, якої йому так не вистачало. Увечері прийшла кондукторка. Вона, посміхаючись, дивилася на молоду пару. Вона ж заздалегідь знала, що вони один одного міцно полюблять і одружаться. Навіть ворожити на це не довелося.
