Робочий день тільки розпочинався, а Міла вже розпочала щоденне обговорення своїх проблем із колегами. – І смикнув мене чорт вийти заміж за самого безвідповідального чоловіка у світі. Як можна так ставитись до своєї дитини. Ну розлучився ти зі мною, а дитина тут до чого. Він ним зовсім не цікавиться. – Навіть батьківське кохання може згаснути без спілкування. Хочеш, щоб батькові була цікава твоя дитина – дозволяй їм спілкуватися, – порадила Катя. – Ой, а ти прямо експерт у цьому питанні. У тебе такий дбайливий чоловік, його привчати не треба. Катя промовчала. Вона достеменно знала, що вона в цьому питанні експерт. І чоловік тут ні до чого…
Батька Катя не пам’ятала, він пішов від них давно. Мати дуже важко переживала його відхід і стала заспокоювати себе чарочкою, іншою. Поступово опустилася і Каті доводилося стежити, щоб вона не надто захоплювалася. Катя точно для себе вирішила, що жити як мати не буде і одного разу обов’язково вирветься із цього середовища. Тому, коли з усього курсу професорський син захопився нею, радості Каті не було меж. Вона любила його всім серцем і була впевнена у взаємності. Напевно він теж був чесний з нею, але коли виявилося, що Катя чекає дитину, намалювалися батьки її залицяльника. Звичайно, вони визнали, що дівчинка з такої родини не пара їхньому хлопчику. Вони зробили все, щоб розлу чити їх, але від онука не відмовилися.
Ось що означає пристойні люди. Вони вламали Катю віддати їм дитину, відмо вившись від неї. Звичайно, своїм вчинком Катя не пишалася, але вона була дуже молода, і ніхто в ті важкі дні її не підтримав. Мати навпаки, одразу дала зрозуміти, що не має наміру піклуватися про них із немовлям. Дитину вона практично не бачила, лише рази два в полоrовому будинку. Вона не дбала про нього і ніяких почуттів до нього не мала. Катя з жа хом подумала про те, що сказав би її чоловік, дізнайся він про цю історію. Ні, ніколи їй не вистачить сміливості розповісти йому про це. Несподівано до неї підсіла Міла: – Ти справді думаєш, що варто віддавати дитину чоловікові на вихідні? – Звісно. Тільки дбаючи про когось, починаєш його по-справжньому любити.