У мене із дружиною ніколи не було фінансових проблем. Ми обидва працювали, отримували досить високу зарплату. Дружина обіймала керівну посаду, тому й заробляла більше за мене. Але мені комплексувати через таку дрібницю, природно, було б нерозумно. Жили ми у власній квартирі, яку взяли в іпотеку. Але це ніяк не позначалося на нашому житті, адже ми продовжували їздити на відпочинок кілька разів на рік, купували собі все, що хотіли. З дітьми поки що не поспішали: думали, стати на ноги і лише потім замислюватись про поповнення.
Я дуже хотів новеньку машину, і вирішив поговорити з дружиною з цього приводу, але вона мене випередила іншою звісткою: -Дорогий, ми станемо батьками… Звичайно, я був приголомшений. Як так? Як грім серед ясного неба. Але, як виявилося, дружина спеціально перестала приймати пігулки, бо дуже хотіла дитину. Та й по її обличчю в цей момент можна було зрозуміти, що вона дуже щаслива. І ось через 9 місяців у нас наро дилася донька. Мене, якщо чесно, цей факт ніяк не змінив: жодних особливих почуттів до дитини я не мав. А от Наташа моя, навпаки, змінилася кардинально: її більше не цікавили гроші, робота.
Все, що їй було потрібне – це дитина. Ось і розпочалися наші серйозні проблеми. Наталя була в декреті, а моєї зарплати ледве вистачала на купівлю найнеобхідніших речей. Я знову поговорив із Наталкою і запропонував їй вийти на роботу, адже ми так довго не протягнемо. Але вона лише сказала, що впораємося, і наказала забути про цю ідею назавжди. Але я хочу, щоб дружина знову приносила додому ті гроші, які вона приносила всі ці роки. Поговорю з нею ще раз за тиждень: може, щось зміниться…
