Ми з чоловіком живемо у столиці. Часто буває, що родичі ночують у нас, коли приїжджають у справах до міста. Я ніколи не була проти цих візитів, чому б не допомогти людям, коли є така нагода? Але останній випадок змусив мене переглянути свої погляди. До нас приїхали брат чоловіка зі своєю дружиною. Варто сказати, що вони заможні люди, без проблем могли б зняти номер в готелі, але вони вирішили погостювати у нас. В принципі, я не висловлювала невдоволення, а чоловік навіть був радий приїзду родичів.
Весь день пішов на те, щоб приготувати квартиру до їхнього приїзду. Насамперед мене здивувало те, що приїхали вони абсолютно з порожніми руками, хоча в нас удома є маленька дитина. Проте я не стала на це звертати надто багато уваги. Але потім виявилося, що ніхто не збирається допомагати мені по дому, гості жили повністю за наш рахунок, ніколи за собою не прибирали. Я терпіла три дні, потім зрозуміла, що просто вибилася з сил.
Мені доводилося приходити додому після роботи і мити гору посуду, що залишився після гостей. Було відчуття, що я чиясь особиста покоївка. Коли я попросила їх, щоб вони хоч трохи упорядковували будинок після себе, мені нахабно заявили, що вони нічого не збираються робити, адже вони в гостях. Мовляв, я мушу їх обслуговувати. Тоді я просто вказала їм на двері. Мій чоловік трохи обра зився на мене через те, що я досить грубо попросила звільнити апартаменти, але я вважаю, що вчинила правильно.
