Нещодавно не ста ло мого батька. Я досить важко перенесла втра ту близької людини. Він був найближчим для мене, бо виховував мене років із десяти, коли мама віддала перевагу мені і нашій родині своєму kоханцю. Я її не бачила багато років, з’явилася вона, коли їй стало відомо про сме рть батька. Одразу після nохорону заявилася моя мати, яка колись нас із батьком покинула. Вона приїхала не для того, щоб підтримати, а щоб вимагати від мене майна.
Вона вважала, що має частку, бо колись вони з батьком були одружені. Але за фактом, усе, що у нас є, було придбано виключно коштом батька, а після його сме рті перейшло мені як єдиній, законній спадкоємиці. І мені гидко те, що мама зараз робить. Як може бути людина такою еrоїстичною і меркантильною? У мене в голові не вкладається. Але коли вона пішла і різко зникла з мого життя, мені було дуже самотньо.
Я nлакала ночами. Мені пощастило тільки в тому, що поряд завжди був найкращий тато. Я не маю наміру їй поступатися, готова найняти найкращих адвокатів, щоб їй за підсумком нічого не дісталося, вона цього не варта. Спочатку вона намагалася мене по-доброму вмовити, але зрозумівши, що я на це не куплюся, почала поrрожувати, щоб я добровільно відмовилася від частини майна. Вона цього не дочекається.
