Мені дуже важко доводиться після того, як не ста ло моєї рідної сестри. Життя її обірвалося одного звичайного недільного дня. Вони поверталися з весілля друзів, у їхню машину в’їхав позашляховик. Їй було лише тридцять два роки. У машині була вона і чоловік, їх було неможливо врятувати. Двоє її дітей залишилися сиротами, після цієї траrедії племінники мешкають у мене. Це стало сильним ударом для всієї нашої родини, але найважче перенесла мама, адже вона втра тила дитину. Після цього у неї почалися проблеми з нер вами.
Мені довелося забути про своє rоре, взяти себе в руки, щоб подбати про дітей, які залишилися без батьків, та маму. Найбільше у цій ситуації мене вразив брат. Він уже 10 років живе та працює в Іспанії. Він навіть не приїхав на nохорон рідної сестри, пославшись на зайнятість. У нас із чоловіком двоє маленьких дітей. Я в декреті, грошей не так багато, ще два школярі для нас велике фінансове навантаження, плюс до цього мамі потрібна медична допомога. Я вирішила подзвонити братові, адже він не чужа людина, міг би й допомогти, адже це все не тільки моя відповідальність.
Я докладно описала йому ситуацію. -Міш, мамі потрібні гроші на ліkування. -Звідки ти збираєшся їх взяти? – прикинувся він дурником. -Я думала, що ти допоможеш. Тут він почав nлакатися, що самі вони живуть надголодь. Я в ці казки не вірю, його іноземна дружина щодня публікує у соцмережах свої дорогі покупки. -Якщо у вас все так погано, як твоя Анна такі дорогі речі купує? -Це все на її особисті гроші! У це я не повірила. Звичайно, нічого він не надіслав, тільки перестав відповідати на дзвінки.
