Якось я познайомився з молодою дівчиною. Спочатку спілкувалися тільки по роботі, але дуже скоро наші відносини стали романтичними. З Римою я мав дуже багато спільного. Ми зв’язали себе узами шлюбу, і мені здавалося, що в нас буде дуже міцна сім’я. Але в результаті ми посва рилися через якусь дрібницю, і розійшлися. Через кілька тижнів я сидів на загальній нараді. З мене не сповзав погляд незнайомки. А потім мій начальник представив мені її: сказав, що Карина тепер – моя колега за проектом у найближчі місяці.
З Кариною ми дуже швидко порозумілися. Незабаром я відчув, що закохався, та й вона не приховувала своїх почуттів. Але я не розумів, як мені вчинити в цій ситуації, адже з Римою ми ще не були офіційно розлу чені. У результаті я вирішив у всьому зізнатися дружині. Запропонував їй дати частину свого майна, щоб загладити провину. Думав, розійдемося спокійно, але… Близька подруга Рими виявилася найкращим юристом нашого міста. Вона дізналася про все і сказала Римі, що зможе відсудити у мене якнайбільше.
Рима заявила мені, що погодиться на розлу чення, якщо я підпишу деякі папери. Її нахабство переходило всі межі: протягом кількох днів усі мої рахунки були заморожені. Карина заспокоювала мене. Казала, що ми з усім упораємося. Але я не міг махнути рукою на все те, що заробляв ці довгі роки. Більше того, всі мої родичі озброїлися проти мене. Почали зви нувачувати мене в тому, що я зруйнував сім’ю. Я в дуже тяжкому становищі і не знаю, як правильно вчинити. Мені здається, що, якщо я перестану спілкуватися з Кариною, Рима повернеться до родини. Але я люблю Карину…
