Катя мала двох дітей, коли чоловік пішов від неї до іншої. Сину Денису було тоді 6 років, а старшій доньці Оленці всього 10. Але Катя не впадала у відчай, саме діти мотивували її жити далі, вона багато працювала, поставила дітей на ноги. Катя намагалася обом приділяти однаково уваги, купувати по можливості все порівну, щоб ніхто не почував себе обділеним. Але як би Катя не намагалася, а донька Олена постійно говорила, що мати любить сина більше за неї. -Мам, що ти там готуєш? -Твої улюблені пиріжки з капустою.
-Мої? Та це Денис їх любить, знову ти все тільки для нього робиш! -Ну як так, ти ж минулого тижня у бабусі такі пиріжки за обидві щоки вплітала. -Мамо, на Новий рік до нас приїдеш? -Ні, Оленко, цього року у Дениса відзначу. Ми ж домовилися, що минулий рік я з твоєю родиною, цього року з Денисом. -А до чого тут Денис? У мене взагалі діти тут, твої онуки. А в нього взагалі немає нікого. Рік тому Олена просто перестала спілкуватися зі своєю матір’ю та з Денисом. У цей час через довгі переживання у Каті стало бо літи сер це.
Довелося довго ліkуватися, але хво роба прогресувала. Денис неодноразово дзвонив Лені, просив її приїхати до мами, побути з нею поруч, поки що є час. -Я не поїду до цієї старої жінки. Вона тебе більше любить – ось ти з нею і будь, – відповіла Олена телефоном. І навіть на nохороні матері, Олена насамперед зажадала документи на квартиру. Яке ж було її здивування, коли вона дізналася, що мама переписала квартиру на Дениса, бо тільки він був з нею поряд у її останній рік життя.
