Йосип Петрович увійшов до кімнати без стуку, коли Марія Іванівна дивилася у вікно. Він обійняв її і поцілував ніжно у скроню. Жінка припала до нього. – Мила, я хочу, щоб ми завжди були разом. Маша подивилася лукаво. -Це пропозіція? -Так, ти станеш моєю дружиною? -Звісно! Марія не мала жодних сумнівів, коли відповіла позитивно. Хоча їй вже майже 50, нещодавно вона зрозуміла, що вона теж має право бути щасливою. З Йосипом вони познайомилися півроку тому.
До цього Марія була одружена з одним чоловіком, який 20 років тільки й робив, що командував нею. У шлюбі вона була скоріше куховаркою та покоївкою, а не коханою жінкою. Марія звикла і навіть не помічала, що все це її пригнічує, вона просто змирилася зі своєю долею. А потім до неї несподівано якось у кафе підсів чоловік, запропонував познайомитись. Вона ніколи в житті не зра джувала свого чоловіка, але незнайомець відразу її зацікавив.
Йосип Петрович був зовсім не схожий на тих чоловіків, з якими вона зустрічалася протягом свого життя. Він був майже її ровесником, але в нього були зовсім інші погляди на те, як треба ставитися до жінки. З ним будь-яка почувалася б справжньою королевою. Заради кохання Марія зважилася розлу читися з чоловіком і не було жодного дня, щоб вона про це пошкодувала. Йосип дбав про неї, як про найпотаємніше, довелося забути про те, що таке економити на собі та жити рутинною. Тепер Марія розуміє, що для щастя просто потрібно вибрати відповідну людину.
