Настя та Микита відзначали п’ять місяців своїх стосунків, коли Наста несподівано для себе дізналася, що вона ваrітна. Ця новина одночасно радувала та лякала. Молоді дитини не планували, їм і до весілля було далеко. Микита не став зволікати. Одразу покликав Настю заміж. Та із задоволенням погодилася. Все мало бути чудово у них, адже все йшло плавно і красиво, проте на жаль і ах. Спочатку Микита приділяв багато уваги дружині і сину. Рано приходив із роботи, грав із сином – вони будували будиночки з конструктора, балував дружину милими подарунками. Через 3 роки Микита втомився від сімейного життя.
Він став приходити пізно, довго затримуватися, а потім і зовсім перестав ночувати вдома. Він чекав, поки Настя сама запропонує розлу чення і все робив для цього. Микита досяг свого: Настя подала на розлу чення. Після розлу чення Микита повністю зняв із себе відповідальність за сина. Він згадував про сина лише з одного приводу – алі менти. Настя виховувала сина одна приблизно один рік. Потім вона зустріла Кирила. Кирило працював із Настею. Дівчина йому подобалася давно. Поступово звичайна симпатія перетекла в кохання.
Кирило та Настя почали зустрічатися. Хлопець прийняв сина Насті як рідного, а той почав називати Кирила батьком. Дізнавшись про це, Микита страաенно розлю тився. – Якщо він так щиро називає цього батьком, то нехай цей Кирило і подбати про нього. А то мої гроші, я так розумію, йдуть не туди, – сказав він телефоном дружині. Щоб позба вити дружину і сина від нескінченних нер вувань з колиաнім чоловіком, Кирило зробив Насті пропозицію. Та, звичайно, погодилася, адже вона любила Кирила всім серцем і знаходила в ньому опору та підтримку. Кирило записав хлопчика на себе, назавжди прибравши з життя Насті із сином цього Микиту.
