Ми з чоловіком досить пізно завели сина, дитина нам далася насилу, тому ми як ніхто знаємо ціну батьківства. Ми досить забезпечені, дуже намагалися забезпечити синові все найкраще. Він з дитинства ходив до репетиторів, займався спортом, ми також оплачували його приватні уроки з викладачем образотворчого мистецтва. Науки завжди давалися йому легко, з дитинства йому пророкували дуже успішне майбутнє.
Школу він закінчив з відзнакою, дуже легко вступив до університету. Його помітили викладачі там, як хорошого студента, написали гарні рекомендації закордонним колегам, і Сашка покликали на практику до Англії. Ми з чоловіком пишалися нашим сином. Насправді він показав себе з кращого боку, і його навіть покликали працювати. Про таке ми не могли й мріяти!
Але несподівано Сашко все покинув і повернувся, причина з’ясувалась трохи пізніше. Він привів до нас познайомити дівчину. Вони познайомилися через інтернет, коли він був закордоном. Сашко встиг закохатися в неї, жити хоче на батьківщині. Заради якоїсь сільської дівчини ладен кинути свою перспективну кар’єру в Англії. Ми з чоловіком уже втомились намагатися на нього вплинути.