Мене дуже обурив вчинок моєї двоюрідної сестри. Минулого літа ми з сім’єю вирішили поїхати відпочити на море. У мене є сестра, яка живе в курортному містечку. Я їй подзвонила і попросила, щоб вона прихистила нас на деякий час. Точний термін не був обумовлений. Вона погодилася. Ми з чоловіком і дітьми поїхали на відпочинок. Переночували у сестри, а з ранку пішли купатися в море.
Увечері, сидячи за столом, я поставила Богдану до відома, що ми плануємо зупинитися у неї на два тижні. Тут сестра здивовано запитує: – Ви що збираєтеся у мене жити? – Ну так, а що? – А нам тут буде тісно! У мене двокімнатна квартира і двоє дітей. Ти мене не попередила, що Ви так надовго затримаєтеся, я думала, що це всього на кілька днів. Я допоможу тобі знайти житло. – Але ціни на житло нам не підходять! Не вистачить грошей!
– Проте, я не можу вас прийняти на такий тривалий термін. Нам з сім’єю нічого не залишалося робити, як зібрати речі і поїхати на вокзал. Там я цікавилася цінами на житло і була просто вражена, таких грошей у нас не було. Я подзвонила мамі і попросила її поговорити сестрою і спробувати на неї вплинути. Але мама не змогла нічого добитися. У підсумку я довелося їхати назад. Я вважаю, що це дуже негарний вчинок з боку сестри. Я б на її місці потерпіла.