Подруга подзвонила мені вся в сльо зах, і я одразу помчала до неї додому. Цей день змінив наше життя назавжди

ПОЛИТИКА

Ми з чоловіком вирішили переїхати ближче до моря. Відразу після весілля так і вчинили. У нас були гроші, ми купили великий приватний будинок, завели собаку, життя почало налагоджуватися. Чоловік працював, а я вирішила зайнятися домашніми справами. Поки в нас закінчився ремонт, то я вирішила, що треба завести декілька курочок, качечок. Можна на території спорудити невеликий ставок. Але одне мене засмучувало, у мене не було у новому місці гарного оточення. Чоловік швидко знайшов собі друзів на роботі, а я так і лишалася сама. Я не ходила нікуди, тож не могла знайти людей з такими ж інтересами, як у мене.

А потім моя подруга Кіра зателефонувала та повідомила, що вона зі своїм нареченим хоче переїхати до нас. Ми допомогли їм швидко знайти квартиру, вони стали жити буквально на сусідній вулиці. Ми з Кірою старі подруги, ще у школі разом навчалися. А потім як почалося доросле життя, то якось не до дружніх посиденьок було. Але добре, що зв’язок зберігся і зараз ми стали ще ближчими. Кіра розповідала, що вони з нареченим хочуть завести дитину, тому й переїхали ближче до моря, бо повітря в нас хороше, ближче до природи. Ми швидко потоваришували сім’ями, всі свята відзначали разом, часто виїжджали на шашлики до лісу. Наші другі половинки знайшли багато спільного. Але одного разу всьому щастю прийшов кінець. Кіра подзвонила мені вся у сльо зах. Голос у неї тремтів, вона хотіла щось сказати, але не могла нічого вимовити. Я одразу побігла до неї додому.

Вона дещо сказала, що її нареченого більше немає в живих. Як виявилось, у нього просто відірвався тромб, а він у цей час їхав машиною. У результаті велика аварія і все більше немає людини. Кіра не могла в це повірити, ще вранці вони готували разом сніданок, а після обіду сенсу її життя не ста ло. На nохорон приїхала родина нареченого. Мати була дуже пихатою, навіть сльозинки не випустила. А брати покійного дивилися на годинник і рахували хвилини, коли вже можна було піти. Після всього, що сталося до Кіри, підійшла мати її нареченого і сказала, що Кіра має рівно місяць, щоб залишити будинок. Шлюбу офіційного у них не було, виходить, що Кіра не має жодних прав на будинок, який був записаний на її нареченого. Так Кіра ні з чим повернулася додому. Іноді ми спілкуємось, я кликала її до себе в гості, але вона каже, що не може. Більше не може бачити ті знайомі місця та їх із нареченим будинок.