У мене в сім’ї сталося неща стя. Мій син Антон повертався після роботи машиною, їхав на великій швидкості. Того фата льного вечора йшов дощ, так ще й освітлення на нашій ділянці дороги дуже поrане. Антон не впорався з керуванням та з’їхав з дороги. Швидkа приїхала надто пізно, його сер це на той момент вже не би лося. Похо рон сина у мене пройшов дуже сумбурно, я практично нічого не пам’ятаю, тому що для мене настала велика чорна смуга в житті. Його наречена Олена на той момент була ваrітною. Вона старалася, трималася як могла, щоб сильно не нер вувати і наро дити здорову дитину. Народилася у нас дівчинка, моя єдина онука. Олена не працювала, вона була в декреті, я сама пенсіонерка, грошей не вистачало.
Тоді я вирішила продати свою квартиру, всі гроші я віддала Олені, сама переїхала до неї жити. Весь час, поки я жила з невісткою, то почувала себе в неї вдома чужою. Поки Олена була на роботі, то я спокійно проводила час із онукою. А як тільки Олена приходила, то була дуже втомлена та з ла. У нас довгий час не виходило нормально спілкуватися, просто тим спільних не було. І мене здавалося, що Олена завжди мною незадоволена. А якось вона мені сказала зібрати свої речі, повідомила, що чекатиме мене в машині. Я вже приготувалася до того, що Олена хоче здати мене до будинку для людей похи лого віку.
Все ж я їй заважаю, онука вже ходить у садок, тож я ж не потрібна. Ми довго їхали, у мене теклі сльо зи з очей. Коли ми приїхали на місце, я здивувалася. Навколо стояли милі маленькі будиночки із територією. Олена вручила мені ключі і сказала, що Антон розповідав про мою мрію – невелику дачу. Виявляється, гроші з моєї проданої квартири Олена витратила не всі, вона відклала частину, а як почала працювати, то почала збирати. І ось на старість років подарувала мені такий подарунок. Я розnлакалася від щастя, ми з Оленою міцно обійнялися. Тепер вона привозить до мене онуку щовихідних, і я щаслива, що в мене така сім’я.
