Жанна виховувала свого сина одна. Чоловік пішов від неї, коли хлопчику виповнилося два роки. Він не платив аліменти, проте залишив Жанні квартиру. Хоч спочатку було важко, але Жанна намагалася більше працювати для сина. І в неї все вийшло. Вона спромоглася накопичити гроші на його освіту. Син Антон поїхав до столиці, вступив до університету. Йому подобалося вчитися на програміста. Невдовзі хлопець почав сам підробляти, зміг збирати гроші. Деяку частину він надсилав мамі, щоб допомагати їй. Але невдовзі і це не знадобилося. Тому що вона за два роки, як Антон поїхав, вийшла заміж. Антон знайшов собі дівчину.
При чому вона виявилася з досить багатої сім’ї. Заможні батьки дівчини на весілля подарували молодятам велику ділянку. На ній вже молода сім’я збудувала будинок. За рік народилася донька. І ось Жанна почала частіше приїжджати до столиці до сина, бо дуже сумувала і хотілося більше часу проводити з онукою. Трохи згодом Антон запропонував мамі та її новому чоловікові переїхати до них. Адже ділянка велика, є літній будиночок, де батьки можуть жити. І не доведеться витрачати час у поїздках. Тим більше, онука завжди буде поруч.
Жанна спалахнула цією ідеєю. Але її подруга зупинила. Вона сказала, що в жодному разі нехай не продає квартиру. Тому що згодом вона захоче повернутися назад. Жанна не могла повірити подрузі. Навіщо їй повертатися, якщо там уся сім’я у зборі. Але через півроку вона все ж таки повернулася, як подруга і передбачала. А все тому, що поступово багато обов’язків перейшли на плечі батьків. То треба сад упорядкувати, то в теплицях щось поправити, ще й газон скосити. Безкоштовною робочою силою бути не хотілося, тому Жанна повернулася додому.
