Перей ми в Ані почалися, коли вона поверталася від батьків до свого міста, до чоловіка. До призначеного лікарями терміну залишався ще тиждень. Тому дівчина і ризикнула вирушити в дорогу. Але суті чкі почалися у поїзді. Машина швидкої допомоги прибула прямо на одну зі станцій, а поїзд зупинився, щоби дівчину забрали. Коли ми, медики, запитали її про документи, то вона переконувала, що стоїть на обліку у жіночій консультації, проте мала при собі лише паспорт. Ми зібрали всі аналізи, щоправда, проблеми зі світлом у такий пізній час, тому вирішили аналіз УЗД поки що не робити. Але якби ми знали…
Коли акушер почав огляд, то помітив, що чує не одне, а цілих два серцебиття. Запитавши, що раніше показував майбутній матусі аналіз УЗД, а та сказала, що раніше нічого такого не робила. Тільки розказала, що там може бути й двійнята, адже кілька років тому вона наро дила трійню. Самій Ані було двадцять п’ять років. За кілька годин після огляду почалися полоrи. Мати, діти захотіли раніше з’явитися на світ. Перший хлопчик народився швидко. Ми навіть не очікували, що так скоро вдасться. Потім перейми продовжилися, і ми побачили ще одного хлопчика.
Коли всі видихнули з полегшенням, ліkар одразу сказавши, що розслаблятись не година. Перейми продовжилися. – Невже третій? Ліkарі були здивовані . – Що, знову трійня?! – матуся не могла в це повірити . Ми навіть не могли подумати, що таке можливе. Тепер вона має за три роки шестеро дітей. Молода мати порадувала тата, а ми пораділи, що у діток справді повноцінна родина, яка чекала на малюків. Сяючий, як нова монета, щасливий батько, примчав, як тільки зміг. Побачивши його, я переконалася, що все буде гаразд. Можливо, хтось зляkався чи навіть засмутився, а Олег прямо стрибав від щастя, що в нього тепер ще три сини є. І ми всі раділи разом із ним.
