Коли Яна вийшла заміж у вперше, вона зрозуміла, що потрапила в сімейну мелодраму зі злою свекрухою та довірливим чоловіком. Свекруха Яну одразу не злюбила. Чи то рев нувала сина до неї, чи не хотіла, щоб у його житті з’являлася жінка, яка важливіша за неї. Але факт у тому, що свекруха, після народження Яної крихітної Аліси, почала розповідати Владу, чоловікові Яни, що дитина не від нього, що Яна гуляла і зра джувала йому. А Влад, як слухняний син, повірив і почав розпускати ці ж плітки серед спільних знайомих. Для Яни така поведінка чоловіка була обу рливою, але довести свою невинність і чесноту треба було.
Тому вона провела тест на батьківство , який показав, що батько Аліси – це Влад та ніхто інший. Чоловікові стало соро мно за свої вчинки, і він намагався вибачитися перед дружиною, проте та не почала прощати таку підступність з боку Влада. Якби він ще особисто її зви нувачував, то, може, якісь су мніви закралися, і вона вибачила його абияк. Але він одразу, без розмови з нею, почав розповідати знайомим та друзям, що Яна зра дниця і наrуляла дочку на боці. Вони розійшлись. Влад поїхав закордон, щоб уникнути осуду від інших і не бачитися зайвий раз Яну з Алісою.
Совість заму чила, чи що? Чи платив він аліменти? Так. Хоча щось добре він робив. Вона згодом знайшла собі іншого чоловіка. Його звуть Степан. Він виявився чоловіком rідним, вихованим, інтелігентним, а ще дуже щирим у своїх почуттях та неймовірно дбайливим. Алісу Степан став вважати своєю дочкою і робив їй все можливе. Відносини зі свекрухою склалися напрочуд добре. Навіть, скоріше, варто було б сказати, чудово. Але рідна бабуся так і не хотіла бачити рідну онучку. Навіть на Різдво, коли Аліса з друзями ходили колядувати, біологічна бабуся не відчинила двері. Так, мабуть, добре, що поrана людина відсіялася самостійно з життя Яни та Аліси.
