Зі своїм чоловіком я познайомилася ще коли навчалася у школі. Я була в останньому класі, а Льоша на два роки був старшим, тож уже навчався в університеті. Всі довкола казали, що у Льоші до мене не серйозні наміри. Але я їм не вірила, адже подружки точно заздрили. Через рік наших стосунків я зрозуміла, що ваrітна. Одразу ж повідомила Льоші, я була не готова наро джувати, адже тільки-но закінчила школу. І тоді в нас почалися розмови про те, що слід позба витися дитини. Коли наші батьки про все дізналися, то наполягли на тому, щоби ми зіграли весілля.
Ми були надто молоді, ще не навчилися відповідати батькам чи якось чинити опір. Тож довелося погодитись. Але я все одно була щасливою. Тому що нарешті вийшла заміж за Льошу, то ще й у нас буде дитина, а батьки раді нас підтримувати. Така радість була тільки в мене, тому що Льоша після весілля дуже змінився. Він більше не був таким веселим та дбайливим, як під час стосунків. А коли я наро дила доньку, то Льоша взагалі перестав практично вдома з’являтися. Якось він поїхав відпочивати з друзями на всі вихідні загород. Зрештою друзі його повернулися, а Льоша ні.
Друзі з пониклими очима прийшли до мене і повідомили, що Льоша пішов. Виявилося, що він мав kоханку. Весь цей час вони накопичували гроші і ось зараз була зібрана потрібна сума, вони поїхали кудись подалі . Я залишилася одна з дитиною, Льоша не платив мені жодних аліментів. Добре, що зі мною були батьки. Ще пощастило, що батьки Льоші теж були на моїй стороні, їм було соро мно за вчинок сина, але мені вони дуже допомагали. Нині вже минуло 15 років. Донька виросла, і тут я дізнаюся від знайомих, що мене з дочкою намагається знайти Льоша. Чи бачите він зі своєю kоханкою вирішив приїхати до рідного міста. І тут він згадав, що в нього взагалі дочка є, хоче побачитися. Але я цього не дозволю. Він нас покинув, тож більше й не побачить.
