Рік тому нам призначили нового начальника відділу. Мою однолітку. Через місяць вона почала витися навколо мене – регулярно підходила, розпитувала про справи і приділяла всілякі знаки уваги. Колеги теж помітили дивну поведінку Ірини та сказали, що вона закохалась у мене. Роман із керівницею мене не цікавив. Я не звертав на неї уваги. Я маю дівчину, і ми з нею живемо разом кілька років. Рік тому я запропонував Олені вийти за мене заміж, але вона сказала, що нам треба ще почекати. Пояснила своє рішення тим, що ми ще молоді, і нам рано думати про сім’ю. Мені це здалося дивним, але наполягати не став. Чекав, коли вона змінить своє рішення.
Того дня у нас намічалася корпоративна вечірка. Ми мали на неї прийти зі своїми парами. Але напередодні ми з Оленою посва рилися, після чого вона зібрала свої речі та пішла. Сказала, що давно хотіла піти від мене, але не наважувалася. Але з неї достатньо. Я був засмучений, не чекав такого повороту. Мені треба було йти на вечірку, і мені було незручно йти самому. Я довго думав чи йти мені, а потім вирішив, що треба розвіятися. Я більше не хотів думати про колишню дівчину. Вона повелася зі мною поrано, навіть причину чому йде не сказала. На вечірці Ірина підійшла до мене та запросила мене на танець. Я погодився і ми весь вечір провели разом.
А потім я проводжав її додому. Вона запросила мене в гості, і я залишився в неї ночувати. Вранці я прокинувся у ліжку моєї начальниці. Я розумів, що, якби я вчора не вживав міцного, цього не сталося б. На відміну від мене, Ірина була щаслива. Вона казала, що любить мене. Вона вже давно хотіла сказати мені про свої почуття, та боя лася. Знала, що я маю дівчину і чекала відповідного моменту. А коли я прийшов на вечірку сам, вона зрозуміла, що це її шанс. На роботу ми прийшли разом. Колеги почали перешіптуватись. Але Ірина через це не переживала, вона казала, що не треба ховати наше кохання від людей. Через кілька місяців я зрозумів, що Ірина – це та людина, яка мені потрібна. Я щасливий із нею.
